- чаруючий
- —————————————————————————————чару́ючий 1дієприкметниквід: чарува́ти—————————————————————————————чару́ючий 2прикметникчарівний
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
чаруючий — а, е. 1) рідко. Дієприкм. акт. теп. ч. до чарувати. 2) у знач. прикм. Сповнений чарів (у 3 знач.); чарівний (у 2 знач.) … Український тлумачний словник
чаруючий — [чару/йучией] м. (на) чому/ ч ім, мн. ч і … Орфоепічний словник української мови
чаруючий — ча, че, Ол. Чарівний … Словник лемківскої говірки